УВАГА! Кіберполіція застерігає від шахраїв!

Війна в Україні стала підґрунтям для поширення шахрайських схем, заснованих на вразливому емоційному стані та зловживанні довірою громадян.
Зловмисники здатні обдурити дітей, пенсіонерів та намагатись розчинитись у просторах інтернету, не залишивши слідів злочину.
Понад 60% українців не можуть безпечно користуватися інтернетом, часто вони потрапляють на гачки аферистів та добровільно віддають гроші. У групах ризику люди похилого віку та діти. Але шахраям вдається обдурити навіть досвідчених користувачів інтернету.
При цьому кмітливість шахраїв виходить за рамки вже добре знайомих українцям афер, тож з’являються нові способи ошукування.
Департамент кіберполіції Національнальної поліції України розповідає про найпоширеніші схеми шахрайств та основні правила безпеки, які допоможуть викрити аферистів.

Продаж дешевих товарів«з рук в руки»

Якщо незнайомі люди прийшли до вас і пропонують купити дешеві товари – будьте насторожі. Це можуть бути шахраї! у такий спосіб вони намагаються дізнатися, де ви зберігаєте свої заощадження, а потім непомітно для вас викрасти гроші.
Пам’ятайте: «безкоштовний сир – тільки в мишоловці».
Що робити?
1. Не пускайте незнайомців додому.
2. Залучіть до розмови сусідів або зателефонуйте родичам: це може відлякати шахраїв.
3. Якщо до вас приходили шахраї, повідомте про це поліцейським за номером 102.

«Грошова реформа»

Якщо до вас навідаються незнайомці і скажуть, що у зв’язку з проведенням грошової реформи треба замінити старі купюри на нові, знайте: це -100% шахраї. У такий спосіб вони намагаються привласнити всі ваші заощадження.
Що робити?
1. Не довіряйте незнайомцям і не пускайте їх у свою домівку.
2. Розкажіть про візит родичам.
3. Завжди радьтеся з тими, кому довіряєте.
4. Якщо до вас приходили шахраї, повідомте про це поліцейським за номером 102.

«Дзвінки від імені представників банків»

«Вашу карту заблоковано», «з вашого рахунку хочуть списати гроші», «нові правила під час воєнного стану» – зловмисники, які представляються співробітниками банку, використовують різні способи, аби отримати доступ до ваших банківських карток.
Як тільки невідомі просять надати номер картки, пін-код, кодове слово, тризначний номер на звороті картки і термін її дії або ж ввести пароль, який надійшов у CMC, знайте: це – шахраї.
Пам’ятайте: навіть в умовах війни справжні співробітники банку ніколи не запитують таку інформацію.
Що робити?
1. Покладіть слухавку.
2. Повідомте про подію поліцейським за номером 102.

«Ваш родич у біді»

Якщо вам телефонують (часто вночі або вранці) та повідомляють, що родич потрапив у біду, і просять передати гроші – це шахрайство. Зловмисники можуть видавати себе за сина/дочку, онука/онучку, які начебто потрапили у біду (скоїли ДТП, опинилися у поліції тощо). Шахраї можуть представлятися лікарями або поліцейськими і пропонувати свою допомогу у вирішенні «проблеми» за винагороду, яка може становити від тисячі до десятків тисяч гривень, а інколи навіть кілька тисяч доларів США.

Пам’ятайте: так діють шахраї!

Що робити?
1. Покладіть слухавку.
2. Перевірте, де ваш родич.
3. Повідомте про подію поліцейським за номером 102.

«Соціальні виплати під час війни»

«Під час війни ви можете отримати соціальну допомогу» найчастіше шахраї надсилають смс-повідомлення про отримання різноманітних виплат від органів влади або благодійних фондів та просять надати таку інформацію: ваші анкетні дані, номер картки, пін-код, кодове слово, тризначний номер на звороті картки і термін її дії.
Пам’ятайте: назвавши ці дані, ви надаєте шахраям доступ до вашого рахунку, тож вони можуть вкрасти всі ваші заощадження.
Що робити?
1. Покладіть слухавку.
2. Зверніться до своїх родичів або представників влади і перевірте, чи дійсно ви можете отримати такі виплати.
3. Якщо вам телефонували шахраї, повідомте про це поліцейським за номером 102.

Виграші призів (авто,побутова техніка)

«Ви виграли автомобіль або побутову техніку»- не поспішайте виконувати всі настанови незнайомців. Зазвичай у надісланому смс вказаний номер, за яким можна отримати детальну інформацію. Коли телефонуєте, вам розповідають умови, які потрібно виконати, щоб отримати «приз». Як правило, вам пропонують сплатити 1% від вартості виграного товару. Але як тільки ви це зробите, незнаймці перестають виходити на зв’язок і зникають.

Пам’ятайте: так діють шахраї!

Що робити?
1. Подумайте, чи брали ви участь у акціях чи конкурсах.
2. Не перераховуйте гроші незнайомцям.
3. Якщо вам телефонували шахраї, повідомте про це поліцейським за номером 102.

Для ознайомлення з прес-релізом кіберполіції перейдіть за посиланням.

/Files/images/Кіберполіція застерігає.jpg

Рекомендації батькам підлітків щодо запобігання поширенню агресивної субкультури на Інтернет-ресурсах, що мають елементи негативного впливу.


У зв’язку з переведенням навчання в дистанційний формат значно збільшився час, який діти проводять онлайн. Відповідно, зросла кількість ризиків у цифровому середовищі, зокрема у соціальних мережах та месенджерах (Facebook, Instagram, TicToc, Viber, WhatsApp, Telegram тощо), серед яких, і вплив на підлітків деструктивних рухів, течій та субкультур.
Основною причиною виникнення неформальних молодіжних груп є порушення процесу адаптації молодих людей до навколишнього соціального середовища. Поява таких груп є процесом закономірним, оскільки в юнацькому віці виникає підвищена потреба у спілкуванні з однолітками, до думки яких молоді люди схильні прислуховуватися більше, ніж до думки дорослих.
Проблема полягає в тому, що адаптовані до соціального оточення діти обирають соціально схвалювану групу однолітків для самореалізації, дезадаптовані – асоціальну. Багато молодих людей об'єднуються в угруповання різної асоціальної спрямованості.
Психологи виділяють причини, що зумовлюють необхідність увійти в ту чи іншу неформальну молодіжну групу, а саме:
- потреба в друзях;
- неуспішність;
- відчуження від колективу;
- відсутність інтересу до чогось, бездіяльність, байдужість до навчання;
- потреба в сильних і незвичних емоційних враженнях;
- відсутність індивідуального підходу до учнів;
- конфлікти в сім'ї, бездоглядність, самотність, беззахисність;
- можливість проявити протест проти становища молоді в сучасних умовах.

Рекомендуємо:

здійснювати контроль за змістом онлайн-ресурсів через мережу закладу освіти;

цікавитися контентом, який розміщують діти в соціальних мережах і поширюють серед знайомих. Це допоможе звести до мінімуму передавання неприйнятної інформації (наприклад, заклик до агресивної поведінки, насильницьких дій чи прояву ксенофобії);

перевіряти відомості, які поширюєте в соціальних мережах. Розповідайте дітям про важливість онлайн-репутації та правил її формування;

бути пильними, щоб якомога раніше виявити випадки, що потенційно загрожують безпеці дитини, і мати цілісне уявлення про наявні у закладі освіти проблеми та тенденції, які вимагають уваги;

співпрацювати з батьками та відповідними органами, невідкладно реагувати на випадки, які загрожують дитині чи негативно впливають на її поведінку (проведення профілактичної роботи, психологічна підтримка);

взаємодіяти з фахівцями різних професій, у функціональних обов'язках яких є різні аспекти профілактичної роботи (педагогами, шкільними психологами, лікарями, соціальними педагогами, соціальними працівниками, спеціалістами служб у справах неповнолітніх тощо);

слідкувати за своєю професійною комунікацією. Для будь-яких контактів між працівниками закладу освіти, учнями, батьками чи іншими зацікавленими сторонами використовувати електронну пошту закладу освіти замість особистої;

сприяти формуванню цифрової грамотності дітей. Говорити із ними про це на уроках. Проводити заходи про онлайн-безпеку дітей. Водночас демонструвати високий рівень власної цифрової компетентності. І не забувати проводити регулярну перевірку всіх заходів на дотримання онлайн-безпеки дітей та її можливого удосконалення;

звертати увагу на важливість людської гідності та прищеплювати учням розуміння прав людини й повагу до них;

стимулювати учнів до усвідомлення природи й наслідків насильства та залякування;

допомагати учням усвідомити необхідність соціально прийнятної поведінки, формувати навички розв'язання проблем і вирішення конфліктних ситуацій;

поєднувати різні аспекти профілактичної діяльності у роботі з учнями: формування системи уявлень, знань, ставлень та навичок відповідальної й здорової поведінки з урахуванням вікових, ґендерних, культурних, національних, релігійних та інших особливостей цільових груп. У своїй діяльності опирайтеся на принцип дотримання прав людини, які не повинні порушуватися профілактичними діями.

Нагадуємо, що незаконні (зокрема, агресивні) дії учасників несанкціонованих сходин під егідою деструктивних субкультур можуть підпадати під ознаки таких злочинів:
- поширення в суспільстві злочинного впливу (стаття 255- 1 Кримінального кодексу України (далі – КК України));
- грубе порушення громадського порядку (стаття 296 КК України),
- масові заворушення (статті 294 КК України);
- опір представникам влади (стаття 342 КК України);
- погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків (стаття 345 КК України);
- порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками (стаття 161 КК України).
Кiлькiсть переглядiв: 72